Біографія

Мальовнича щедра Полтавська земля вигойдала у своїй материнській колис­ці багатьох славних дочок і синів. З глибини віків озивається до нас мудре слово Сковороди, чайкою кигиче піс­ня Чураївни, яскравими гоголівськими персонажами озивається Диканька, чистою рікою ллється музика Лисенка. ‘Гож надихавшись того чародійно-пянкого повітря, не міг не заясніти світові своїм талантом композитор, поет та громадський діяч Олександр Білаш.

Герой України, Народний артист СРСР, Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка та багатьох інших урядових нагород та відзнак, Олександр Білаш народився 6 березня 1931 р. у селі Градизьк Глобинського району Полтавської області. Батько Іван Опанасович Білаш працював бухгалтером, мама — Євдокія Андріївна (у дівоцтві Тонкошкур), — сільська трудівниця.

Любов до музики, певно, народилась разом з малим Сашком, бо і мама – перша співачка на село, та й батько грав на гітарі і балалайці. Тож відчувши серйозний потяг сина до музики, батьки не стали на заваді його прагненням. 3-річним хлоп­цем взяв він до рук свого першого музичного інструмента (саморобну гармошку, зроблену місцевим майстром-музикою Антоном Гапоненком) і а тих пір вже не розлучався з гармошкою, а згодом а баяном, акордеоном, роялем.

Олександр Білані закінчив Житомирське музичне училище, згодом Київську консерваторію (композиторське відділення, клас професора М. Вілінського).

Коло музичних інтересів О. Білаша досить широке, це не лише пісні, яких у творчому доробку композитора понад 400, це і музика до кінофільмів, спектаклів, фортепіанні концерти, оперети, дві опери та моноопери, симфонічні твори. Побачили світ 9-ть його поетичних збірок.

Д. Павличко, Б. Олійник, М. Ткач, І. Драч, В. Юхимович це ті друзі і творчі побратими  із якими О. Білаш постійно спілкувався, багато писав на їхні тексти.

А яка плеяда чудових виконавців супроводжувала композитора упродовж його твор­чого життя. М. Кондратюк, Д. Гнатюк, А. Мокренко, квартет «Явір», тріо бандурис­ток Українського радіо, тріо «Либідь», Д. Петрнненко, Г Ципола, Є. Мірошниченко,             Л. Остапенко.

О. Білаш понад 15 років обіймав посаду Голови Київської спілки композиторів Укра­їни, був секретарем Всесоюзної організації, а у 1999р. його обрали 1-м головою ГО Земляцтво «Полтавці» в м. Кисні.

Нажаль життя земне не вічне. На 79 р. 6 травня 2003 перестало битися серце вели­кого сина України, вірного Полтавчанина О.І. Білаша. Похований він на Байковому цвинтарі у Києві, місті, де жив, працював і яке любив. Душа ж людська — безсмертна. Ось і Олександр Білаш завжди ириходитиме до нас у своїх мелодіях, поезіях, у тих піснях, що полонили серця людей і озиватимуться до них крізь віки.

Олеся Білаш